24.05.2012 09:36
Аналитика.
Просмотров всего: 5507; сегодня: 1.

Постійний пошук істини приносить по-справжньому цінні плоди

Володимир Семиноженко: Постійний пошук істини приносить по-справжньому цінні плоди.

Дискусії про те, чи варто фінансувати науку в бідній країні, коли грошей не вистачає на найнеобхідніше, тривають вже понад 20 років. Майже стільки ж виповнилося крилатій фразі 42-го Президента США Білла Клінтона «Америка має хороші університети не тому, що багата. Америка багата тому, що має хороші університети ». У 2010 році фінансування НДДКР в США склало $ 396 млрд, Японії - $ 142 млрд, Китаї - $ 141 млрд, РФ - $ 22 млрд. Україна в 2011 році із загального та спеціального фондів держбюджету на фінансування наукових і науково-технічних робіт витратила близько 0,6 млрд. доларів. Для коректного порівняння: Білорусія і Казахстан на ці цілі виділяє в 2-3 рази більше. І це загальна світова закономірність - нарощувати наукові інвестиції в посткризовий період. Ми звикли фінансувати науку за залишковим принципом. Це тому що ми небагата країна. Або тому ми й небагата країна?

Великі випадковості.

Наукові дослідження вимагають великих капіталовкладень і часом необмеженого часу для їхнього проведення. Часто буває так, що дослідник або цілий інститут роками б'ється над вирішенням якоїсь проблеми, але так і не дістає очікуваних результатів. Але ще частіше трапляється так, що, «копаючи» в одному напрямку, вчений несподівано для себе робить «побічне» відкриття, яке, однак, перевертає наукові уявлення всього людства, а іноді й назавжди змінює його життя.

Кожен підліток у світі знає, що Інтернет винайшли в ЦЕРНі - найбільшому науковому центрі Європи і світу, чия діяльність сьогодні стала практично синонімом науки. Однак чи багато хто замислювалися над тим, що Інтернет, який зробив в світі справжню і глибоку інформаційну революцію, з'явився як допоміжний проект з чисто службовими цілями. У 1989 році британський учений Тім Бернерс-Лі запропонував своїм колегам, які працюють в центрі ядерних досліджень зручний механізм пошуку і консолідації інформації за допомогою гіпертекстових документів. Внутрішня мережа ЦЕРНу швидко розвинулася до масштабів Всесвітньої павутини і з'єднала всіх людей планети в єдине мережеве суспільство. Тобто ніхто спеціально не планував створити Інтернет. Він з'явився як допоміжний засіб для вирішення інших наукових завдань. Розробка, профінансована за суто бюджетні гроші, згодом стала колосальним світовим бізнесом. І цей принцип працює всюди для масштабних наукових досліджень.

Ще одна знаменита «випадковість» в науці - відкриття пеніциліну. До винаходу антибіотиків бактеріальні інфекції були справжнім бичем людства.Поки одного разу мікробіолог Олександр Флемінг, який досліджував колонії гноєтворних бактерій, не припустився помилки в процедурі експерименту. В результаті, в одній з його чашок Петрі разом з бактеріями оселилися й цвілеві гриби. Так були відкриті антибіотичні властивості пеніциліну, а медицина отримала потужну зброю проти інфекцій.

Несподіваним було і відкриття рентгенівських променів.Проводячи дослідження катодних променів німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген випадково між джерелом «Х-променів» і екраном помістив свою руку і побачив, що кістки тіла затримують випромінювання сильніше, ніж м'які тканини. Так відкрилися немислимі раніше можливості дослідження стану внутрішніх органів і кісток людини. Х-промені повсюдно стали називати на честь їхнього винахідника рентгенівськими променями. Хоча є й інша їхня назва - пулюївське випромінювання. Справа в тому, що незалежно від німецького фізика подібні дослідження вже проводилися раніше українським вченим Іваном Пулюєм, який і став першовідкривачем рентгенівського випромінювання.

Я дозволив собі навести хрестоматійні приклади. Однак вони якнайкраще ілюструють тезу про те, що фінансувати науку потрібно систематично і безперервно, адже такою є природа процесів у самій науці. Тільки постійний і наполегливий пошук істини приносить по-справжньому цінні плоди.

Для того, щоб бізнес прийшов з інвестиціями в науку, держава повинна спочатку забезпечити необхідну базу фінансування. Очікувати від бізнесу, що він візьме науку повністю на себе так само безглуздо, як і вимагати від нього вкладень у будівництво доріг на тій підставі, що бізнес використовує дорожню мережу для перевезення своїх товарів. У країну без доріг інвестор просто не прийде, як не прийде і в науку, позбавлену державної підтримки.

Пізнати Всесвіт самотужки.

Крім явної практичної користі людині наука виконує ще одну високу місію - добувати знання про будову навколишнього світу на макро- і мікрорівнях. Озброєні точним знанням про походження і властивості речей, ми здатні уникнути багатьох прикрих помилок. Та й у цілому, пристрасть до пізнання істини є однією з фундаментальних рис, що відрізняють людину як біологічний вид.

Сьогодні весь світ розбурханий очікуванням гучних відкриттів від наукового проекту століття – Великого адронного колайдера. Одним з найбільш очікуваних результатів є доказ існування так званої божественної частинки - бозона Хіггса. Згідно до сучасної теорії елементарних часток, бозон Хіггса відповідає за масу у Всесвіті. Існування цієї частки було передбачене ще в 60-х роках минулого століття, але досі реальних підтверджень цьому припущенню не зафіксовано. Зараз фізика впритул наблизилася до того, щоб «побачити» божественну частку. І якщо це відбудеться, частина всесвітнього тріумфу буде належати і українським ученим. Справа в тому, що реалізація амбітних проектів Великого адронного коллайдера була б просто неможлива без унікальних детекторних систем, розроблених і виготовлених вченими Інституту монокристалів, Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова та Українського фізико-технічного інституту.

Українські вчені менш відомі світовій спільноті, ніж, наприклад, британські вчені, які стали своєрідним Інтернет-мемом. Тим не менш, внесок українських вчених у велику науку, яка розширює горизонти пізнання і можливостей людини, є досить значним.

Піонером створення кібернетики - науки, яка дала світові комп'ютер - вважається Олександр Щукарев. Саме в Україні створено перший у Європі комп'ютер - МЕОМ. Він з'явився завдяки розробками Сергія Лебедєва і вчених Інституту електротехніки АН УРСР у 1950 році.

Микола Бенардос вважається засновником технічної думки як такої, і його розробки і відкриття послужили основою появи таких необхідних сьогодні приладів, як кондиціонер, фритюрниця, скороварка, пральна машина і акумулятор.

Винахід транзистора датується 1941 роком, коли були опубліковані праці Вадима Лошкарьова з описом основних принципів роботи транзистора. Хоча офіційно літопис епохи напівпровідникових технологій відлічується починаючи з робіт американських вчених 1948 року.

Олександр Можайський, запускаючи в небо повітряного змія, відкрив закон виникнення аеродинамічної сили і сконструював перший літак. Історія аеродинаміки взагалі тісно пов'язана з українськими іменами в науці: Ігор Сікорський, Константи Калінін, Георгій Проскура, Олег Антонов та багато інших.

Науки про космос зобов'язані багатьма важливими відкриттями Миколі Кибальчичу, Юрію Кондратюку і звичайно Сергію Корольову. Всі ці імена увійшли в історію у тому числі завдяки тому, що їм вдалося вивести свою теоретичну роботу в площину практичного втілення ідей.

Сьогодні, на жаль, українська наука переживає складні часи. Лише 10% розробок вчених впроваджується в широке виробництво. Ще менше ідей отримує широку популярність у світі і лягає в основу фундаментальних досліджень міжнародного значення. Причин тому безліч - від нестачі фінансування до нестачі банальних навичок комунікації і самопрезентації. Наслідками такого стану речей стають не тільки втрати держави ціною в мільярди доларів. Втрати відчутні в суспільстві.

Кілька років тому російський соціологічний центр ВЦДГД опублікував результати дослідження наукової грамотності населення, які справили ефект бомби, що розірвалася. Виявилося, що кожен третій росіянин упевнений, що Сонце обертається навколо Землі, практично половина громадян вважають, що антибіотики вбивають віруси, а вся радіоактивність є рукотворною. Упевнений, що подібне дослідження в Україні показало б схожі результати.Принаймні, випускником, який заявляє, що тангенс - це засіб для знищення тарганів, сьогодні нікого не здивуєш. І це погано. Суспільство, яке має напівнаукову, а ще гірше - псевдонаукову картину світу, серйозно дезорієнтоване і вразливе до будь-яких маніпуляцій свідомості. А зв'язок між інтелектуальною автономністю суспільства і стійкістю державного суверенітету не потребує доказів. Це аксіома.

Повернути науку.

І все-таки, незважаючи на очевидні труднощі, українська наука продовжує залишатися на передовому краї за цілою низкою напрямків. І не тільки дослідної, але і впроваджувальної діяльності.

Останнім часом в Україні розпочато реалізацію кількох державних цільових науково-технічних програм, результатами яких стало серійне виробництво нових інноваційних продуктів, унікальних не лише для українського, а й світового ринків.

У 2010 році розпочато реалізацію програми «Образний комп'ютер», яка націлена на створення інформаційних технологій з елементами інтелекту людини, здатних комплексно аналізувати об'єкти навколишнього середовища, оперувати знаннями та образною інформацією. Результатом програми стала розробка і серійне виробництво нового приладу «Діабет плюс». Мініатюрний пристрій дозволяє швидко виявляти найменші порушення вуглеводного обміну людини і допомагає не тільки діагностувати захворювання на ранніх стадіях, а й планувати енергобаланс організму для підтримки діабету в скомпенсованому стані.

Іншою розробкою, що з'явилася завдяки програмі, став пристрій Фазаграф - приставка до персонального комп'ютера або ноутбука, що дозволяє по одному дотику пальців рук зареєструвати ЕКГ, ввести і зберегти дані в комп'ютері. Весь процес діагностики займає не більше 2 хвилин і доступний користувачеві в будь-який час. Серійне виробництво приладу сьогодні налагоджено на Київському заводі автоматики.

З 2011 року в країні реалізується програма розробки молекулярних і клітинних технологій створення вітчизняних лікарських засобів. Програма спрямована на відновлення втрачених зв'язків між науковими організаціями та приватними фармфірмами. Ця взаємодія необхідна як ніколи для отримання позитивних результатів. Адже завдяки такому зв'язку свого часу Одеська компанія «ІнтерХім» випустила на ринок декілька оригінальних вітчизняних лікарських препаратів, серед яких, наприклад, широко відомий препарат Аміксин. У січні цього року випущено інноваційний снодійний засіб Левана. В рамках програми сьогодні є можливість відтворювати весь цикл впровадження нових ліків - починаючи зі створення нових молекул, їхніх доклінічних досліджень і закінчуючи промисловим виробництвом.

Ще один яскравий приклад дає програма з розробки і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел освітлення та освітлювальних систем на їхній основі. На сьогоднішній день в рамках пілотного проекту світлодіодне освітлення встановлено на центральних вулицях, промислових та бюджетних об'єктах і станціях метрополітену Києва, Харкова та Донецька. Лише в цьому проекті через 2 роки витрати повністю окуплять себе, а сукупна економія електроенергії перевищить 4 млн Квт * год на рік. Треба сказати, що економічний ефект від переходу Україні на світлодіодне освітлення багаторазово перевищує ефективність подібних дій в інших країнах. Україна має одну з найбільш енергоємних економік світу, причому більше чверті всієї виробленої в країні електроенергії «згоряє» на освітленні.

Наука, поставлена на службу економіці та добробуту людини, в Україні здатна творити дива.

Замість епілогу.

Рік тому учасникам програми «Велика політика з Євгеном Кисельовим» було запропоновано відповісти на питання «Чи повинна держава збільшувати фінансування науки, коли не вистачає коштів на зарплати і пенсії?». 84% опитаних відповіли на нього ствердно. 84% - це більше, ніж сукупний рейтинг найбільших політичних партій в країні. Я не думаю, що сьогодні настрої в українському суспільстві кардинально помінялися. Більше того, впевнений, що підтримка модернізаційних завдань, запит на прогресивний розвиток економіки і суспільства в Україні тільки зростає. Партія, яка зможе відповісти на цей запит, безумовно стане переможцем парламентської кампанії. Було б великою помилкою вважати, що українських громадян цікавить тільки хліб насущний і стан власного гаманця. Люди чекають більшого. Вони знають потенціал своєї країни, вірять в те, що в України - велике майбутнє, і чекають звичайного дива. Україна була і буде наукової державою.


Ньюсмейкер: Гражданский блок Новая Украина — 15 публикаций

Интересно:

PUNKT E лауреат национальной премии «Бренд года» 2026
20.11.2026 13:42 Новости
PUNKT E лауреат национальной премии «Бренд года» 2026
Крупнейшая в России сеть зарядных станций для электромобилей PUNKT E стала лауреатом национальной премии «Бренд года в России — 2026» в номинации «Электрокары и электротранспорт». Жюри премии третий год подряд отмечает значительный вклад компании в развитие инфраструктуры для электромобилей и популяризацию электротранспорта в стране. Сеть PUNKT E охватывает уже 67 регионов России и достигла впечатляющих результатов в 2026 году: - масштабировала сеть более, чем в три раза с 670 станций на 1 января 2026 года до 2351 на 20 ноября 2026; - перешагнула рубеж в 2 000 станций и более 200 000 зарегистрированных пользователей в мобильном приложении PUNKT E; - количество партнеров по франшизе выросло в 5 раз; - пользователи совершили более 2,5 млн зарядных сессий на станциях PUNKT E; - общее число клиентов выросло на 160%; - выбросы CO₂ сократились на 1745 тонн за счет пользователей...
Шоколадные короли Москвы
20.11.2026 09:06 Аналитика
Шоколадные короли Москвы
В Российской империи насчитывалось более 600 производителей сладкой продукции, отчаянно воевавших за сердца, вкусы и кошельки сладкоежек... Средоточием любителей пастилы, конфет, печенья и вафель в ту пору была Москва, иначе чем объяснить, что в древней столице обосновалась треть кондитерских фабрикантов всей страны? Большую их часть составляли иностранцы, знакомившие Россию с новыми видами сластей, рекламы и современного производства. Яркие обёртки шоколада, печенья и конфет наряду с броскими названиями и удивительными рисунками украшали имена Бижо и Тиде, Сиу и Эйнема, Гейса и Динга. Кипели сласти… Развитой патентной системы в этой области не существовало, так что полюбившиеся публике сладости производились сразу несколькими фабрикантами, а то и всеми подряд. Карамель «Раковые шейки» выпускали в Петербурге Конради, в Калуге — Ларионов, в Харькове — Кромский, в Москве — Абрикосов, Динг...
В Казахстане разрушили российский памятник на могиле 72 солдат РККА
19.11.2026 09:55 Новости
В Казахстане разрушили российский памятник на могиле 72 солдат РККА
Генконсульство РФ просит власти республики расследовать осквернение военно-мемориального объекта. АСТАНА, 18 ноября. /ТАСС/. Генеральное консульство России в Алма-Ате просит власти Казахстана расследовать осквернение военно-мемориального объекта в Таразе, которое произошло через месяц после завершения его ремонта. "Сегодня, 18 ноября 2026 года, генконсульству стало известно о вопиющем акте вандализма в отношении российского военно-мемориального объекта на территории Казахстана. В городе Тараз (Жамбылская область) была осквернена памятная стела, открытая по завершении масштабного ремонта 15 октября сего года на средства российской стороны", - говорится в сообщении генконсульства в Telegram-канале. Отмечено, что монумент, установленный на месте госпитального захоронения 72 неизвестных бойцов, умерших от ран в эвакуационных госпиталях города Джамбула, был практически полностью разрушен...
Otvetdesign разработал коллекцию мерча для «Балтики»
17.11.2026 19:33 Новости
Otvetdesign разработал коллекцию мерча для «Балтики»
Брендинговое агентство Otvetdesign представило коллекцию одежды и аксессуаров для амбассадоров и сотрудников пивоваренной компании «Балтика». Переосмыслив визуальную айдентику бренда через эстетику old money и современного стритстайла, команда создала линейку, которая объединила фирменные коды, функциональный дизайн и нестандартные детали. Балтийский дух в новом прочтении За последние годы «Балтика» последовательно обновляет образ бренда, сохраняя связь с историей и одновременно открываясь новым аудиториям. Сегодня его присутствие не ограничивается продуктом: бренд становится частью повседневной городской культуры. Одним из способов такого взаимодействия с аудиторией стала новая коллекция мерча.  Изначально проект предполагал создание линейки одежды и аксессуаров для амбассадоров и сотрудников компании. Перед агентством стояла задача выйти за рамки привычного корпоративного...
Музыкальное исполнительское искусство: мир Валерия Вороны
14.11.2026 16:30 Персоны
Музыкальное исполнительское искусство: мир Валерия Вороны
Валерий Иосифович Ворона — из тех деятелей российской культуры, в чьей биографии исполнитель, педагог, организатор и общественный деятель неотделимы друг от друга. Скрипач и дирижёр, ректор Государственного музыкально-педагогического института имени М. М. Ипполитова-Иванова, президент Фонда «Русское исполнительское искусство», солист Московской филармонии, художественный руководитель и главный дирижёр Московского молодёжного камерного оркестра, профессор Московской консерватории — за каждым из этих слов стоит не формальная должность, а десятилетия работы на сохранение и развитие российского исполнительского искусства. Путь музыканта Валерий Ворона родился 12 декабря 1950 года в Херсоне. Профессиональное образование получил в Государственном музыкально-педагогическом институте имени Гнесиных по классу скрипки, а затем прошёл ассистентуру-стажировку при Московской государственной...